|
Нормативно-правове забезпечення
створення та впровадження комплексної автоматизованої системи «Єдина
національна електрона соціальна система» згідно проекту концепції Мін. Праці та
соц.. політики «Електронне соціальне посвідчення»
1.
Обґрунтування нормативно-правового забезпечення
створення та впровадження комплексної автоматизованої системи.
Необхідність
створення та впровадження комплексної автоматизованої системи «Єдина
національна електронна соціальна система» за концепцією «Електронне соціальне
посвідчення» пояснюється високим рівнем бідності населення, поширенням корупції
в Україні у сфері соціального забезпечення, що становить собою загрозу
демократії, реалізації принципу верховенства права, додержанню прав і свобод
людини, національній безпеці, економічному та соціальному розвитку.
Це
свідчить, зокрема, про неефективність існуючого інституційного механізму
соціального забезпечення населення в Україні.
Одним
з загальних чинників виправлення ситуації є
створення та впровадження комплексної автоматизованої системи «Єдина
національна електронна соціальна система» за концепцією «Електронне соціальне
посвідчення», що потребує розробки нових законопроектів щодо:
-
впровадження
системи правової освіти населення соціально-захисної спрямованості;
-
забезпечення
участі інститутів громадянського суспільства в процесах соціального
забезпечення населення;
-
доведення до
громадськості достовірної та повної інформації щодо надання державних послуг та
пільг населенню;
-
періодичні
соціологічні та правові дослідження стану соціального захисту населення;
-
зведення до
мінімуму кількості дозвільних та реєстраційних процедур для отримання
соціальних послуг;
-
удосконалення
системи обліку фінансово-соціальних ресурсів й оцінки ефективності їх
використання;
-
удосконалення
умов, процедур і механізмів державних соціальних послуг;
-
усунення
корупційних факторів у чинному законодавстві з питань соціального забезпечення
та управлінській діяльності органів державної влади та місцевого
самоврядування, що ускладнюють інвестування в національну соціальну сферу,
унеможливлюють створення інноваційних соціальних продуктів;
-
удосконалення
роботи підрозділів кадрових служб органів державної влади та органів місцевого
самоврядування щодо якості надання соціальних послуг;
-
підвищення
рівня професійної підготовки у сфері організації соціального забезпечення;
-
удосконалення
системи фінансового обліку та звітності у відповідності до вимог міжнародних
соціальних стандартів;
-
запровадження
антикорупційної експертизи нормативно-правових актів (проектів
нормативно-правових актів) і підвищення ефективності в сфері соціальної
політики;
-
удосконалення
правозастосовної практики правоохоронних органів і судів по справах пов’язаних
із захистом соціальних прав населення;
-
узагальнення
судової практики у справах щодо належного соціального забезпечення та прийняття
відповідних постанов;
-
запровадження
спеціалізації у правоохоронних органах та судах (утворення спеціалізованих
підрозділів) з питань кримінального переслідування осіб, які вчинили
правопорушення у сфері соціального забезпечення;
-
застосування інноваційних
технологій щодо ідентифікації суб’єктів соціальної сфери за різними
біометричними ознаками (капілярними візерунками пальців рук, формою кисті руки,
рисами та/або термограмою обличчя, візерунком райдужної оболонки ока,
параметрами голосу тощо);
-
приведення
положень національного законодавства з питань соціального захисту населення у
відповідність з положеннями міжнародних правових актів, які ратифіковані
Україною.
2.
Загальні положення
2.1.
«Єдина електронна соціальна система» – це система заходів організаційно-управлінського, нормативно-правового, фінансового
(заліково-розрахонкового), соціально-економічного, інформаційно-аналітичного і
кадрового характеру, що спрямована на сприяння на підвищення рівня
соціального захисту населення Української держави.
2.2. Заходи щодо
реалізації концепції «Електронне соціальне посвідчення» на відповідний період,
проекти нормативно-правових актів, плани органів державної влади та органів
місцевого самоврядування повинні відповідати загальновизнаним принципам і нормам
міжнародного гуманітарного права, та потребує доопрацювання за додержанням
нормам права та відповідності до напрямків загальної політики реформування
.
2.3. Метою створення
та впровадження комплексної автоматизованої системи є скоординована
Міністерством праці та соціальної політики України діяльність органів державної
влади та місцевого самоврядування, наукових та навчально-виховних закладів,
інститутів громадянського суспільства, засобів масової інформації з виявлення,
фіксації та усунення соціально-економічних, нормативно-правових,
організаційно-управлінських та інших причин та умов, що призводять до порушення
конституційних прав громадян у сфері соціального забезпечення.
2.4. Основними принципами створення та впровадження
комплексної автоматизованої системи є:
-
верховенство
права і законності, пріоритет прав і свобод людини;
-
єдина
державна політика у сфері соціального забезпечення;
-
забезпечення
конфіденційності інформації щодо соціальної статистики та інформаційної
безпеки;
-
невідворотність відповідальності за порушення
законодавства з питань соціального забезпечення.
Організаційно-керівні напрями забезпечення концепції «Електронна соціальне посвідчення»,
створення та впровадження державної комплексної автоматизованої системи
«Єдина національна електронна соціальна
система»
Тезісний перелік вимог
до розробки та впровадження Програми
Соціальної картки за пропозицією Міністра праці та соціальної політики України.
Вимоги по створенню системи та згідно
законодавства:
1.
Вимоги згідно програми реформування єкономіки та
повишення рівня життя людини
2.
Вимоги згідно поліпшення надання держпослуг
3.
Вимоги згідно інтеграції відомчих інформаційних систем
в систему електронного урядування
4.
Вимоги згідно забезпечення безпеки людини та
відповідності нормам забезпечення національної безпеки
5.
Дотримання передовим технологіям в виготевленні та
забезпченні використання соціальної картки, збереження, отримання та передачи
інформаційних даних.
6.
Відповідність соціальної картки як відомчому так і
реєстрів, баз даних суміжних відомств та установ.
7.
Вимоги та обгрунтування технологічних засобів по прийому
передачи та збереженню інформації згідно
розвитку та змін (як за якісним так и кількісним принципами) змісту пільг та
послуг.
Співвіднешення
субє’ктів по передачи-сбереганню-прийому
інформації:
Щодо реалізації у 2010-2011 році
пілотного проекту впровадження технологій
електронного урядування та реалізації комплексу заходів з
Програми «Єдина національна електронна соціальна система» з
метою створення організаційно-правових, науково-технічних та фінансово-економічних умов
для розвитку інформаційного
суспільства пропонується виконати:
1. Наукове обґрунтування, розробку та
впровадження елементів систем «Єдина
національна електронна соціальна система»
за концепцією «Електронного соціального
посвідчення» як частини ЄНЕСС (єдиної національної електронної системи).
2. Згідно діючого законодавства встановити
правові норми доступу до інформації щодо аналізу та впровадження змістових
частин концепції та програми ЄНЕСС, за територіальним, професійним, галузевим
та тематичним ознаками, що дозволить встановити яким чином та засобами
приймати, хоронити, та передавати цільову інформацію користувачам. Забезпечити
інформацію для загального та
спеціального аналізу як по виконанню державних програм, законів, так і якість
їх надання населенню та установам за рахунок дії системи.
3. Розробити та впровадити комплекс
організаційно-правових, фінансових, та організаційно-керівних засобів
кооперування та інтегрування інформації по наданню послуг населенню згідно
багаторівневих реєстрів (за галузевими, теріторіальними, літніми, половими,
професійними та таке інше ознаками)
4.
Створення
системи для
захисту розділів та інформації , в тому числі залікової (розрахункової)з
розміщенням за відомчими ознаками та інтегрування, з використанням спеціалізованих
програмних рішень, зарекомендованих багатостроковим досвідом та міжнародним
визнанням в галузях права, соціальних технологій, програмування, збору, обробки
, збереження, захисту та передачі інформації різного рівня вагомості, та за
участю фахівців з забезпечення безпеки (вимога законодавства).
| 
